«Перекресток» поспілкувався з митцем, щоби дізнатись, чим живе колектив, які є плани на майбутнє.
– Сергію Васильовичу, «Витинанки» з’явились на світ у непрості 90-ті і швидко стали популярними у Шостці. Розкажіть, з чого все починалось?
– Дитяче творче об’єднання «Витинанки» Центру естетичного виховання було створене в 1996 році. Дійсно, це були важкі для держави часи становлення нового суспільного строю. Тоді в нашому місті та регіоні практично ніхто не знав про цей вид мистецтва. Більше того, питання розвитку витинанок північного регіону України в той час майже не підлягало детальному вивченню з боку науковців і мистецтвознавців. Саме тому предметом мого наукового дослідження стала витинанка, як напрям декоративно-ужиткового мистецтва на Сумщині, а справою життя – навчання дітей мистецтву витинанки. Коли в роботу вкладаєш душу – вона завжди дає гарні результати. І через чверть століття можу впевнено сказати, що я ними горжусь! За цей період понад 3000 школярів та їх батьків відкрили для себе чудовий й казковий світ паперового мережива.
– До 25-річчя колективу ви підійшли з солідним багажем здобутків. Щоби озвучити всі перемоги, мабуть, і цілої газети не вистачить. Розкажіть про основні…
– Шосткинські «Витинанки» добре відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Роботи-подарунки вихованців та мої особисті знаходяться у 25 країнах світу. Виставковий фонд колективу складає більше 650 рукотворних виробів. В об’єднанні займається 45 вихованців, які продовжують традиції попередніх поколінь. За 25 років колективом організовано та проведено 41 виставковий проект у різних містах України та за її межами. Вихованці об’єднання стали володарями призових місць та гран-прі в 38 обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалях-конкурсах в Україні, Білорусі, Болгарії і багатьох інших країнах. Вже на початку цього року вихованці колективу стали переможцями обласного конкурсу «Чарівні барви Сумщини», всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Творчий простір» та міжнародного фестивалю-конкурсу «DISCOVER EUROPE». Наразі мої учні працюють над маленькими рукотворними паперовими шедеврами для нового великого виставкового проекту «25 років з Україною в серці. Країна дитячих мрій. Світ краси і добра», який буде представлено на міжнародному фестивалі – конкурсі «Майбутнє країни» у червні, в місті Маріуполі.
– Щиро бажаємо вам успіхів на конкурсі! Відомо, що ваші вихованці займаються не тільки творчою, а й науковою роботою…
– З 2000 року у науковій секції творчого об’єднання я підготував 5 учнів-слухачів МАН України, які продовжують своє навчання у вищих навчальних закладах та успішно працюють за обраним фахом. Колектив занесено до наукової збірки «Художньо – мистецька спадщина Сумщини», а також до 4-го тому «Народне мистецтво та художні промисли ХХ століття» Енциклопедії України «Історія декоративного мистецтва України».
– Ваші наукові здобутки також вражають. Очевидно, що це результат кропіткої наполегливої праці. Розкажіть про них нашим читачам.
– Я пройшов 45-річний шлях від простого учителя до широковідомого в педагогічних колах країни педагога-науковця, методиста вищої категорії, керівника гуртка-методиста, відмінника народної освіти. Свої педагогічні здобутки з наукової точки зору я виклав у семи навчально-методичних посібниках та авторських навчальних програмах інтегрованого курсу витинанки, які мають гриф Міністерства освіти і науки України. Свого часу неодноразово був переможцем різноманітних міських, обласних та всеукраїнських конкурсів педагогічної майстерності, серед яких: «Золоте серце», «Джерело творчості», на кращий науково-методичний матеріал з питань освіти та інших. Ще у 2010 році я вперше довів та застосував у своїй роботі унікальний феномен витинанки – вона може підштовхнути дитину з особливими освітніми потребами на цілісне уявлення про навколишній світ, сформувати у неї необхідні мотиви до навчання, розвивати пізнавальні процеси,застосовуючи педагогічні технології саморозвитку та створення ситуації успіху. Через витинання такі діти переборюють в собі страх перед незнайомим, невідомим, долають невпевненість. Всі ці дослідження викладені у науковій праці «Школа для всіх». Нещодавно я взяв участь у V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика», яка відбулася в березні 2021 року та міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток художньо-творчої особистості засобами різних видів мистецтва», у квітні 2021 року, з темою «Формування художньої культури дітей 4-6 років з особливими освітніми потребами засобами арттерапії в групах з інклюзивною формою навчання позашкільного навчального закладу».
– Чому ви більше приділяєте увагу на своїх заняттях?
– Протягом всіх років існування колективу ажурні, яскраві, життєрадісні роботи юних витинанкарів нашого міста завжди приваблювали численних прихильників цього чудового народного мистецтва під час численних виставок колективу. Варто зазначити, що національне мистецтво є тим початком шляху, з якого дитина вирушає у яскравий, неймовірно чудовий світ мистецтва світової художньої культури. Тому, перш за все приділяю велику увагу глибокому усвідомленню кожним вихованцем художньої спадщини свого народу, створюю педагогічні умови для опанування учнями традиціями народної художньої творчості. Свої роботи вихованці виконують у властивому українській витинанці національному колориті: лаконізм, орнаментальність, симетрія, гармонія, два кольори, символізм, особлива виразність. В їх роботах прослідковується найбільш поширені мотиви витинанок: геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні, демонологічні сюжети та витинанки-обереги.
І сьогодні, в умовах, коли країна знову переживає не найкращі свої часи, юні майстри прикладають чимало зусиль для збереження народного мистецтва яке було і залишається найбільшим скарбом нашого народу і є головною формою самозбереження української нації. А саме воно допомагає нам усвідомити унікальність і самоцінність української культури та утвердити нас в прагненні до самовизначення як нації.
– Не секрет, що творчість, конкурсна діяльність потребує підтримки. Чи є у вас помічники?
– Протягом всіх цих непростих років разом з дитячим колективом були друзі, без яких він не зміг би здобути тих перемог, якими сьогодні пишається наше місто, Сумщина та Україна. Висловлюю щирі слова вдячності міському голові Миколі Петровичу Нозі, батькам вихованців та багатьом добрим друзям колективу за постійну підтримку нашої творчої діяльності.
Популярне за тиждень